Рідний край

І.   Сторінки історії Пологівського краю

 

                                                                                                 Хто не знає минулого,

той не вартий свого майбутнього.

М. Рильський

 

Цікава і насичена подіями історія Пологівського краю.  В 1770 році за наказом імператриці Катерини ІІ на території сучасного Пологівського району почалося будівництво Кирилівської фортеці, яка була центральною в Дніпровській лінії укріплень.

Відставні солдати з родинами, які наглядали за будівництвом фортеці були першими поселенцями на території нинішнього району. Переселенцями  з Київської, Полтавської, Чернігівської губерній заснувалися перші села краю. Минали роки, нові населені пункти виникали одне за одним:

  с. Кінські Роздори – 1771 рік,

  с. Гончариха-Воскресенка – 1775 рік,

  с. Федорівка – 1779 рік,

  с. Басань – 1790 рік,

  с. Решетилівка – 1790 рік,

  с. Вербове – 1790 рік,

  с. Новогригорівка – 1795 рік,

  слобода Нові Пологи – 1795 рік,

  с. Семенівка – 1799 рік.

  В 1887 році, як грабарський пункт, виникло селище Пологи.

Станція Пологи вже в 1904 році стала важливим залізничним вузлом, відкрито рух поїздів за маршрутом Олександрівськ – Волноваха, Катеринослав – Бердянськ.

7 березня 1923 року стало важливим етапом в розвитку Пологівського краю – згідно з Постановою ВУЦВКу створено Пологівський район.

Народне господарство і промисловість розвивалися одночасно з реформуванням району.

Пологи стали селищем міського типу і водночас були перейменовані в Чубарівку у 1928 році.

У грудні 1938 року селище міського типу Чубарівка віднесено до категорії міст районного підпорядкування і водночас повернуто стару назву – Пологи.

Свого першого Героя Радянського Союзу Пологівщина мала вже у 1940 році. Ним став Осипенко Олександр Трохимович. Він брав участь в боях на Карельському перешийку в 1939-1940 р.р., був командиром батареї гаубичного артилерійського полку. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 11 квітня 1940 року старший лейтенант Осипенко О.Т. посмертно удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу.

Звістка про початок Великої Вітчизняної війни стала страшним лихом для пологівців. 5 жовтня 1941 року почалася тимчасова окупація Пологівського району німецькими військами, що тривала до 17 вересня 1943 року. Учасниками бойових дій на різних фронтах за роки Великої Вітчизняної війни були 10500 вихідців з району.  Бойовими орденами та медалями нагороджені 6630 пологівців. Офіцерами стали 600, більше 8000 чоловік вивезено на примусові роботи до Німеччини. На жаль, не всі повернулися живими до рідної домівки.

Пам’ятають і шанують пологівці

    Денисенка Володимира Гурійовича (с. Новофедорівка), Героя Радянського Союзу з липня 1944 року;

    Навроцького Михайла Олексійовича (с. Чапаєвка), Героя Радянського Союзу з березня 1942 року;

     Швачка Якова Яковича (м. Пологи), Героя Радянського Союзу з січня 1944 року;   

      Мережка Луку Степановича (с. Кінські Роздори), Героя Радянського Союзу з березня  1945 року;  

      Тернавського Івана Антоновича (с. Чубарівка),  Героя Радянського Союзу з вересня 1944 року; 

      Чеберка Івана Івановича (м. Пологи),  Героя Радянського Союзу з червня 1945  року.

   У роки війни ворожими військами було зруйновано залізничний вузол, який відновив свою роботу вже у 1943 році, і станція Пологи прийняла перший поїзд. Поступово відновлювали свою роботу Приазовське рудоуправління, завод «Коагулянт», заклади освіти, установи і організації, відбудовувалися житлові будинки. Молодь приймала активну участь у відбудові Дніпрогесу.

За трудові досягнення удостоєні звання Героя Соціалістичної Праці

пологівці:

Тоцький Петро Корнійович – залізничник, 1959 рік;

      Воронін Іван Якович – залізничник, 1959 рік;

      Галюк Никон Павлович – голова колгоспу «Шлях до комунізму»,

      1966 рік;

      Логвиненко Іван Трохимович – механізатор колгоспу «Шлях до

      комунізму», 1973 рік;

      Куриленко Віктор Трифонович – комбайнер колгоспу «Україна»,

      1981 рік.

  Пологівський і Гуляпійльський райони у грудні 1962 року були об’єднані в один до січня 1965 року.

Піднесенням промисловості району ознаменувалися 70-ті роки.  У 1969-1970 роках споруджена міжрайонна лісомеліоративна станція. Здано в експлуатацію 1973 року міжколгоспний комбікормовий завод. У 1974 році збудовано олійно-екстракційний завод, який на сучасному етапі є одним із провідних підприємств країни. Будівництво комбінату хлібопродуктів почалося у 1976 році.  Протягом 1977-1985 роках в районі споруджується філія Запорізького абразивного комбінату . Сантехніка  та керамічні вироби ТОВ «Дніпрокераміка»  славляться в Україні та  за її межами.

   
Автор: Адміністратор